|

День Українського Моря

Сьогодні, коли на теренах України палає вогонь жорстокої війни, життя всіх українців залежить від стійкості та мужності тих, хто зі зброєю в руках боронить нашу країну. Ці герої продовжують традиції багатьох поколінь наших співвітчизників, які неодноразово являли світу чудеса відваги, військової майстерності та відданості Батьківщині. Серед важливих дат нашої військової історії — 29 квітня 1918 року. Тоді Чорноморський флот з наказу командувача підняв українські прапори. З 1919 року цей день відзначався українськими патріотами як День Українського Моря.

В часи російської імперії більшість матросів та офіцерів Чорноморського флоту були українцями. Хоча система тодішнього військового виховання (і цивільної освіти) намагалася витравити усі національні почуття, в повній мірі це не виходило. Після падіння царату, навесні 1917 року, український рух розквітнув як серед моряків, так і в гарнізоні Севастопольської фортеці. Українські військовики вважали себе нащадками козаків, які ходили Чорним морем не одне сторіччя. Цікаво, що ті козаки вважали себе спадкоємцями київських князів, які також відзначились морськими походами. В Севастополі була утворена багатотисячна Чорноморська громада, яка, відправляючи делегатів до Києва, наголошувала на необхідності утворення українського уряду з усіма атрибутами державності, зокрема військом та флотом. Центральна Рада, яка вже перебирала на себе повноваження влади в українських губерніях колишньої імперії, ще не була готова зайти так далеко.

Починаючи з літа, окремі кораблі флоту стояли під українськими прапорами. Відзначаючи прийняття ІІІ Універсалу Центральної Ради у листопаді 1917 року, увесь флот підняв українські прапори, і багато кораблів їх вже не спускали. Восени, дізнавшись з газет, що російський уряд планує за допомогою війська ліквідувати Центральну Раду, моряки відправили до столиці курінь морської піхоти імені гетьмана Сагайдачного. Незабаром вояки цього куреня боронили Київ від російських загарбників.

Трохи більше сторіччя тому, у грудні 1917 року, розпочалася загарбницька війна «червоної» росії проти України. Серед перших її актів було захоплення влади у Севастополі та взяття під контроль кораблів флоту. Методи російської влади були аналогічними тому, що ми побачили у 2014 році. Але військово-політична ситуація стрімко змінювалася, і вже у квітні 1918 року Україна та більша частина Криму були звільнені від російської окупації українським військом. Ми святкуємо день прикордонника 30 квітня, бо в цей день наші вояки на сході вибили останнього московського загарбника за межі України. Нове командування флоту під тиском українських екіпажів офіційно віддало наказ підняти українські прапори та оголосило про підпорядкування Чорноморського флоту Києву. На жаль, через непорозуміння з Німеччиною Україна тоді втратила контроль над більшістю своїх кораблів. Проте моряки і далі продовжували боротьбу за нашу свободу та незалежність. В боях, якими завершилась боротьба регулярного війська у визвольних змаганнях початку ХХ-го сторіччя, серед інших билися підрозділи морської піхоти України.

Вже восьмий рік іде нинішня загарбницька війна росії проти України. Вона, як і сто років тому, розпочалася з захоплення російськими військами міста Севастополя та Автономної Республіки Крим. Українські моряки знову боронять нашу свободу та незалежність. Вони захищають наше узбережжя проти спроб російського десанту, вони борються і на східному фронті. Серед героїчних захисників Маріуполя — морська піхота.

Віками багатьох українців вабило море. Вони присвячували йому кращі роки свого життя. А в серці у кожного нашого моряка — Україна. Так було в стародавні часи, так є і сьогодні. 

Поділіться цим у...

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.