Кіноклуб оборони України

Сьогодні багато хто переймається питанням, чи підуть росіяни у великий наступ. Кожен день мені дзвонять знайомі, аби обговорити його перспективи.

Що ж, поживемо, побачимо.

Наразі наближається вечір неділі, тому для тих, хто не зайнятий в укріпленні оборони України, саме час подивитись тематичне кіно.

Візьму на себе сміливість порекомендувати дещо з запасів світового кінематографу.

Росіяни за останні сторіччя встигли не раз повоювати зі своїми сусідами, і хоча їхня пропаганда любить виставляти їх непереможними, але це не так. Звичайно, самі вони про це кіно не знімали…

1. Nihonkai daikaisen (Велика битва у Японському морі)

— японський фільм 1969 року, присвячений ключовій битві російсько-японської війни 1904-1905 років, Цусімі. Одна з найбільших морських баталій у світовій історії, яку росіяни не просто програли, а ганебно програли. Японці знищили всі основні кораблі російського флоту (броненосці). Ті, що пережили перший день бою, здалися в полон на другий. Самі японці не втратили жодного. Відома нам «Аврора» брала участь у битві і втекла роззброюватись до американців.

Рівень історичної реконструкції у фільмі так собі, але, принаймні, росіян грають європейці. В Інтернеті можна знайти інтерв’ю одного з цих «акторів», а насправді дипломатів західних представництв. Там він розповідає, що російській вимові для фільму їх вчив якийсь український професор з Канади (імені, на жаль, не назвав).

Українського перекладу не бачив, але є російський. Не дуже точний, проте для загального розуміння підходить.

Фільм доволі довгий, манера оповіді повільна, як це було прийнято в японському кіно тих часів. Якщо це може видатись вам недоліком, пропоную більш сучасний японський фільм на ту ж тему, значно динамічніший, але більш поверхневий:

2. Saka no Ue no Kumo (Хмари над схилом)

— це японський серіал 2009-2011 років. Можна відзначити цікаві драматичні елементи, пов’язані з японським поглядом на взаємодію з європейцями. Ключовим аспектом є перейняття Японією західних технологічних та культурних досягнень в кінці ХІХ на початку ХХ сторіччя. Звісно, японський дух завжди перемага. Наприклад, при перегонах на шлюпках у військово-морському училищі першим стає екіпаж, який всупереч інструкціям користується для команд японською мовою замість англійської.

Вас, мабуть, зацікавить в першу чергу четвертий епізод третього сезону: саме там показана битва при Цусимі. Хід битви з фільму зрозуміти нелегко, зате візуальне рішення тут, мабуть, найкраще за все бачене мною на подібні теми.

Росіян грають російські актори, і це додає фільму реалізму.

Рівень історичної реконструкції кращий, ніж у попередньому варіанті, але все сильно вбиває поверховість. Автори, судячи з усього, робили ухил в бік візуальної та драматичної складових і не сильно намагалися передати глобальну історичну картину.

3. The Charge of the Light Brigade (Атака легкої бригади)

— американський фільм 1936 року, присвячений одному з епізодів Кримської війни.

Війну, як відомо, Росія програла, хоча і любить розповідати про героїзм російського солдата при обороні Севастополя. (До речі, насправді більшу частину оборонців складали українці, але це окрема історія.)

Фільм показує трагічну для англійців битву під Балаклавою, де через неправильне розуміння наказів героїчно загинула значна частина легкої кавалерійської бригади.

Картину треба сприймати в першу чергу як історичну драму, а вже потім як реальне відтворення історії.

Сам початок фільму показує, наскільки розрізняється світовий погляд на ці події із російським «местєчковим». Адже дія фільму про Кримську війну починається… в Індії.

Між іншим, у кліпі Iron Maiden “The Trooper” (пісня натхнена тими ж подіями) використані кадри з цього фільму.

Будь-ласка, не сплутайте цей фільм зі однойменною стрічкою 1968 року! Той фільм знімали справжнісінькі пацифісти, і війна проти Росії там виглядає злочином.

4. Talvisota (Зимова війна)

— фінський фільм 1989 року про війну з СРСР 1939-1940 років. У нас зараз часто пишуть про ці події, тому заглиблюватись не буду.

Мобілізація, збори, відправлення на фронт та боротьба проти чисельного ворога, який не рахує жертв. Ось про що цей фільм. І як все це витримати тим, хто захищає свій дім.

Скажу, що кінокартина чудово показує відмінність нашого сприйняття цієї війни, на жаль, значною мірою зумовленого російською літературою на цю тему.

Наприклад, у першому любительському перекладі цієї стрічки був цікавий епізод (в подальших перекладах він багато втратив):

Розмова мобілізованих:

– Війна! Що робити, чи все у нас є?

– Чого ти метушишся?

– Не знаю! Нам теплий одяг треба?

– Думаю, ні. Бачиш: потяг іде на південь.

Отже, це для нас там була страшна зима, а для них — «потяг іде на південь».

Хоча загалом фільм доволі важкий. Як і та війна.

5. «93: бій за Україну»

— це наше документальне кіно про нинішню війну. Перша частина трилогії про бойовий шлях 93-ї бригади Збройних Сил України.

У фільмі показано бойові дії російсько-української війни в березні — жовтні 2014 року: майбутні кіборги Донецького аеропорту виходять на захист кордонів.

Я мав честь бути головою журі фестивалю історичного кіно «Поза часом», на якому представили цю стрічку. Зроблена на справжніх кадрах, відзнятих на фронті, вона дуже виділялася реалізмом з усього представленого на фестиваль. Думаю, наразі, коли ще багато людей добре пам’ятають, як все було, ми в повній мірі не здатні оцінити такий фільм. Хоча вже нинішні підлітки часто не уявляють реалій 2014-2015 років. З роками значення такої стрічки буде лише зростати.

Підсумок. Одна з проблем світогляду нашого суспільства в тому, що ми багато чого сприймаємо через призму російськомовної літератури (для когось — соціальних мереж). Навіть якщо ця література не імперська, вона все одно несе в собі російськоцентричність. Свою власну історію ми ніби вже навчитись сприймати поза російським наративом. Але так само треба сприймати і історію інших народів! А це можна зробити, тільки вирвавшись із російського культурного кола.

Дивіться гарне кіно!

Якщо доживемо до наступних вихідних, спробую порадити ще щось.

І ще, не соромтесь замовляти мій історичний роман «Циндао-Відень-Київ». Там розповідається  про те як ми бились з росіянами за свободу 100 років тому.

Поділіться цим у...

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.