Книга про Боярку в нашій історії.

У вже далекому 2010 році, під час роботи над сценарієм до фільму «Українська революція», я читав спогади Всеволода Петріва. Часто ловлячи себе на думці, що не можу чітко уявити середовище, в якому відбуваються описані автором події. Мова йде не тільки про архітектуру та географію, якраз це можна було уявити завдяки збереженим світлинам та мапам. Те саме стосувалося костюмів і побуту. Але як думали ті чи інші особи? Чому вони робили саме те, що робили?

У всього цього мала бути своя передісторія. Якої Петрів, звичайно, не знав, але яка була потрібна, щоб реалістичніше показати події.

От, наприклад: в кінці другої серії «Української революції» є кадр, де залізничник встановлює український прапор на станції «Боярка». Хто був цей чоловік? Чому саме він? Як це відбувалось?

Ми відповіли собі на ці питання, виходячи із загального контексту спогадів Петріва та розповідей наших консультантів про ту добу, про залізничників, про ситуацію в околицях Києва. Хоча, звісно, цікавіше було б знати все напевно. Але у 2010 році здавалося, що це неможливо: занадто багато документів втрачено…

Проте за десятиліття виявилось, що все не так погано. Вийшла нова книга Андрія Ковальова«Як гартувалася державність».

 

Крок за кроком там описано все, що пов’язує Боярку та місця навколо неї (Будаївку, Тарасівку, Білогородку, Глеваху і т.д.) з подіями Української Революції.

Люди, події, історичні місця, цікаві історії…

Андрій Ковальов опрацював величезну кількість документів з різних архів і створив книгу, аналогів якій в Україні ще не було.

Щодо описаного вище прикладу: з книги ми дізнаємось, що прапор на фасаді будівлі встановив начальник станції Петро Тимошенко. Котрий народився в селі Новосілки, Бишивської волості. Навчався там же у сільській школі. У 1899-1904 роках навчався в Будаївській другокласній учительській школі. Під час навчання він познайомився з лікарем Модестом Левицьким — громадським діячем, істориком та меценатом. За його порадою Петро Тимошенко зголосився добровольцем до війська, взяв участь у російсько-японській війні. У 1905 році вступив до української соціал-демократичної партії. З 1908 року працював на залізниці, з 1916 був помічником начальника станції «Боярка». У 1917 році став головою місцевої «Просвіти».

Подібна інформація — скарб для кінодокументаліста. І таких скарбів у книзі — тисячі.

Головне, що все описане ув’язується в загальну картину, котра показує, як і з чого народився український рух у цій місцевості, хто мав тут провідні впливи. Чому такі, як Петро Тимошенко, ставали українськими патріотами.

 

Виявляється, з Бояркою так чи інакше пов’язані долі таких людей, як Тарас Шевченко, Павло Чубинський, Іван Франко, Михайло Грушевський, родина Кістяківських, Марія Заньковецька, Микола Лисенко, Леся Українка, Яків Калішевський, Сергій Єфремов, Євген Чикаленко, Микола Василенко, Наталія Полонська-Василенко та багато-багато інших.

Хочете дізнатися, як? Про це — у книзі.

Не дивно, що при такій концентрації лідерів українського культурного та політичного руху в Боярці утворилося певне середовище, в якому виховувались патріоти. Це далося взнаки вже 1917 року.

А наприкінці 1918-го в Боярці розташувався штаб Загону Січових Стрільців. У книзі докладно описано бойові дії в ході антигетьманського повстання. Це особливо цікаво тому, що на боці Директорії бились багато мешканців Боярки та околичних сіл.

Не обійшов автор і драму нападу російських військ на ешелони полку імені Богдана Хмельницького, яку дехто з істориків вважає першим епізодом збройної боротьби за незалежність у 1917 році. Один з епізодів цієї трагедії відбувся в Боярці.

Практично кожний розділ книги змушує дивуватися тому, наскільки цікаві події відбувались та які непересічні постаті діяли в Боярці на початку ХХ сторіччя. А ще більше — як авторові вдалося віднайти документи, що проливають на все це світло.

Особливістю книги є також багатий ілюстративний матеріал. Фото та малюнки є майже на кожній сторінці!  Багато з них раніше не потрапляли у широкий обіг.

Можна ще багато чого сказати про цю книгу, адже тут описаний і повстанський, і церковний українські рухи, справи культури і навіть бджолярства… Але все переповісти все одно неможливо. Раджу читати усім, хто цікавиться нашою історією.

Книга вийшла у видавництві Марка Мельника:

https://markobook.com/knigarnya/der/

Поділіться цим у...

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.